Що потрібно знати про лікування туберкульозу:

Оскільки туберкульоз – інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія, лікування спрямоване саме на знищення збудника за допомогою антибактеріальних препаратів. Інших методів лікування не існує.

Не займайтесь самолікуванням, при появі хоча б декількох симптомів зверніться до дільничного лікаря.

Туберкульоз виліковується, за умови суворого дотримання режиму лікування.

Лікування туберкульозу проводиться під контролем медперсоналу.

Лікування туберкульозу тривале.

Протитуберкульозні препарати можуть викликати ускладнення, але ризик для здоров’я людини в сотні разів нижчий, ніж відмова від лікування туберкульозу.

Найпоширеніші симптоми захворювання на туберкульоз

Кашель, що триває більше 2-3-х тижнів.

Температура тіла протягом 7 днів і більше 37,2 С, іноді до 38 С.

Задишка.

Болі в грудній клітці.

Втрата апетиту, постійна втомленість.

Безпричинна втрата ваги.

Підвищене потовиділення, особливо вночі.

Домішки крові в мокроті при кашлі (кровохаркання).

Що робити, якщо ви або ваші рідні помітили подібні симптоми?

Відповідь тільки одна: необхідно якомога швидше звернутися до лікаря в поліклініку та негайно зробити флюорографічне або рентгенологічне обстеження. Не намагайтеся займатись самолікуванням, воно не буде ефективним! Не втрачайте дорогоцінний час! Потурбуйтеся про себе та своїх близьких, а лікування на ранній стаді допоможе уникнути небезпечних ускладнень та марних страждань і збільшить шанси на повне видужання.

Де лікують хворих на туберкульоз? Скільки триває лікування?

Як правило, лікування триває понад 6 місяців. Протягом перших двох місяців більшість пацієнтів перебуває в лікарні. Після закінчення цього терміну, лікування можна продовжити вдома ще принаймні 4 місяці. Впродовж цього періоду пацієнти приймають протитуберкульозні препарати щодня або тричі на тиждень у протитуберкульозних диспансерах.

Цілі лікування:

повне лікування хворих на туберкульоз;

припинення передачі збудників здоровим людям;

запобігання розмноженню штамів мікобактерій туберкульозу, стійких до антибактеріальних препаратів;

запобігання смертельним результатам і важким ускладненням.

Чому не можна переривати лікування?

Постійне приймання протитуберкульозних препаратів – ключовий елемент успіху лікування. Практика показує, що більшість невдач лікування пов’язана не з неправильним вибором препарату і його дози, а з тим, що значна кількість пацієнтів просто перериває лікування. Це у свою чергу призводить до вироблення мікобактеріями стійкості до протитуберкульозних препаратів, що робить лікування тривалішим, дорожчим і менш успішним.

Як відбувається процеси лікування?

Повний курс лікування триває не менше 6 місяців. Він проходить у два етапи.

Основна фаза лікування проходить в умовах стаціонару й триває 2–3 місяці. Під час цієї фази має місце:

швидке знищення мікобактерій туберкульозу;

запобігання лікарській стійкості бактерій;

хворий стає не заразним.

Фаза підтримування може проводитися амбулаторно й триває від 3 до 4 місяців. У цій фазі зменшується кількість прийнятих препаратів, у порівнянні з основною фазою лікування. У цій фазі має місце:

вплив на решту мікобактерій туберкульозу (у тому числі на дрімаючі форми);

повне знезаражування вогнища в ураженому органі.

Препарати для лікування туберкульозу

Лікування туберкульозу проводиться за спеціально розробленими схемами, спеціалізованими протитуберкульозними антибіотиками.

Пам’ятайте!

Одна із складових профілактики туберкульозу – це вакцинація і ревакцинація вакциною БЦЖ. У вакцинованих при народженні дітей імунітет зберігається протягом 5–7 років.

Дотримання правил особистої гігієни, виконання рекомендацій, викладених в пам’ятці, вбереже вас від захворювання на туберкульоз!

 Обережно ! Педикульоз 

Педикульозом називають паразитарне захворювання волосся і шкіри. У перекладі з латинської pediculosis означає вошивість. Хвороба ця соціальна і безпосередньо відображає стан суспільства. На людині можуть паразитувати три види вошей: волосяні, лобкові і платтяні, однак для юного покоління властиво зараження волосяними і платтяними вошами.

Педикульоз у дітей - питання дуже делікатне. Багато матусь годинами готові обговорювати будь-яку хворобу своєї дитини, однак якщо у малюка з'явилися воші, на цю тему накладається табу. Мами не повинні обговорювати це зі своїми подругами, знайомими, а негайно звертатися до лікаря.

Багато хто думає, що якщо дотримуватися елементарних правил гігієни, утримувати свою сім'ю в чистоті, то зараження педикульозом не загрожує. Це зовсім не так. Діти, відвідуючи дитячі сади, школи, ігрові майданчики, басейни та інші громадські місця, ризикують підчепити волосяних або платтяних вошей. Уникнути цього можна, тільки якщо не випускати малюка з будинку, що в принципі нереально.

При розвитку хвороби дитина відчуває сильний свербіж і розчісує місця укусів, що збільшує ймовірність інфікування бактеріями і появи гнійничкових висипань.

Однак педикульоз у дітей неприємний не тільки розчісуванням, він небезпечний ще й тим, що воші є розповсюджувачами цілого ряду інфекційних захворювань (волинської лихоманки, висипного і поворотного тифу). Тому так важливо вчасно виявити і вжити заходів щодо усунення такої прикрої недуги.

Педикульоз у дітей: як відбувається зараження

Що ж являють собою волосяні воші? Це кровоссальні комахи, що передаються людині побутовим шляхом. Потрапляючи на шкіру голови, паразити харчуються кров'ю і лімфою. Цей вид комах не стрибає і не літає, проте вони здатні блискавично пересуватися (більше 40 см в хвилину). Тому зараження відбувається при близькому контакті дітей, використанні одного гребінця або примірюванні чужих головних уборів. Роздягальні в громадських місцях також є зоною передачі вошей з одягу хворої дитини на одяг здорового. Паразитуючі комахи, «переселившись», починають розмножуватися. Щодня самки вошей відкладають до 15 яєць (гнид), приклеюючи їх до волосся. Приблизно через 1-2 тижні з'являються маленькі вошки.

Профілактика педикульозу в дітей та всієї сім'ї

Безумовно, методів, здатних запобігти інвазію вошами, не існує. Проте батькам можна знизити ризик виникнення педикульозу в дітей, зробивши деякі заходи:

·  Необхідно раз на тиждень перевіряти дитину на наявність вошей і гнид;

·  Періодично сушити волосся малюка феном, використовуючи найгарячіший режим. Паразити не витримують високої температури і гинуть.

·  Проводити бесіди про правила поведінки та особистої гігієни в дитячому садку, школі та інших громадських місцях. Поясніть дитині, що не можна вдягати чужий головний убір, користуватися не своїм гребінцем і іншими предметами гігієни;

·  Дівчинці з довгим волоссям необхідно заплітати коси або збирати їх у хвіст, так ймовірність зараження знизиться;

·  З метою профілактики педикульозу в дітей можна додати у флакон з шампунем кілька крапель лаванди або евкаліптової олії. В область потилиці і скронь рекомендують втирати масло чайного дерева. Різкий запах ароматичних засобів відлякує паразитів.

Якщо за всіх старань вам не вдалося уникнути зараження вошами, то, як би це не було неприємно, краще звернутися до лікаря. Фахівець призначить комплексне ефективне лікування з урахуванням віку та індивідуальних особливостей дитини.

Лише після комплексного ефективного лікування, яке призначить лікар, та після повторного детального обстеження  сімейним лікарем, про що свідчить довідка про відсутність педикульозу, дитина приймається в дошкільний заклад через медичний кабінет.

Пам’ятка для батьків

 Як запобігти харчовим отруєнням

Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:

- Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.

 
- Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.

- Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.

- Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.

- Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.

- Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».

- Не допускайте змішування свіжоприготовленої страви з її залишками із попереднього дня.

- Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.

- Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.

- Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.

- Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).

- Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.

- Дотримуйтесь заходів безпеки при купанні дитини у водоймах, тому що деякі збудники кишкових інфекцій (дизентерії) можуть жити там до п’ятдесяти днів.

І пам’ятайте, що харчове отруєння завжди можна запобігти!

Навеасні " прокидається" хвороба Лайма 

Саме тому слід пам’ятати про важливість профілактики. Насамперед це - заходи, направлені на запобігання укусам кліщів. Беручи до уваги те, що ці комахи знаходяться на високій траві та кущах, потрібно оминати такі місця. На присадибних та дачних ділянках своєчасно скошують траву. Збираючись на луки та в ліс, одягають одяг, завдяки якому унеможливлюється потрапляння кліщів на тіло. Важливо регулярно, кожні дві години, проводити огляди тіла самому або взаємоогляди для виявлення кліщів. Оглядати слід дуже уважно, адже розміри цих комах малі – від 0,5 міліметра до декількох міліметрів (в разі якщо кліщ «напився» крові). Виявлених кліщів слід негайно обережно видалити. Обережності треба дотримуватися для того, щоб кліща ні в якому разі не роздавити, не «перервати». Для цього потрібно ниткою перев’язати хоботок кліща біля шкіри та поступово його розхитуючи, видалити. Існують також спеціальні пристосування у вигляді двозубої виделки, яку просувають між кліщем та шкірою і поступовим розхитуванням видаляють комаху. Місце укусу обов’язково обробляють для дезінфекції йодом, спиртом, навіть одеколоном. Ну і звичайно, при перших ознаках захворювання слід звернутися за медичною допомогою.