Конвенція ООН про права дитини

Конвенція про права дитини була прийнята резолюцію  Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року. Конвенція ООН про права дитини - це угода між країнами, в якій записано, як уряд кожної країни має дбати про дітей. Цей особливий документ був ратифікований 193 країнами світу.

   Україна взяла на себе ряд зобов’язань з покращення добробуту дітей – зокрема, підписавши Конвенцію ООН про права дитини.

    Ця Конвенція була ратифікована Постановою Верховної Ради України  та набула чинності для України 27 вересня 1991 року. Крім того, у 2003 та 2005 роках відповідно український Парламент ратифікував два факультативних протоколи до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії та щодо участі у збройних конфліктах, які з того часу стали частиною національного законодавства.

Найчастіше тільки фізичне насильство ми вважаємо насильством. Нам навіть важко припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо його жертвами.

Батьки порушують права дитини, якщо:

·  знущаються над дитиною;
·  б’ють її;
·  завдають шкоди здоров’ю дитині;
·  залякують дитину, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, спецшколу, колонію, психіатричну лікарню);
·  порушують її статеву недоторканість;
·  навіюють страх за допомогою тестів, поглядів;
·  перебивають дитину під час розмови;
·  ізолюють дитину;
·  контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків;
·  використовують образливі прізвиська;
·  соромлять дитину;
·  контролюють поведінку дитини за допомогою грошей;
·  ігнорують її;
·  не задовольняють її основні потреби;
·  використовують дитину, як засіб економічного торгу під час розлучення;
·  погрожують залишити її;
·  погрожують фізичною розправою;
·  поводяться з дитиною, як із прислугою;
·  відмовляються повідомити про важливі рішення, які безпосередньо стосуються її долі.

      Зневажання людських прав дитини, приниження її гідності сприяють виникненню дитячої психологічної травми, яка деформує особистість, порушує природний психологічний та фізіологічний розвиток дитини.

                                                              Сім’я  є найважливішою ланкою  виховання. 

Кожна дитина прагне  жити в сім’ї, де  немає насильства й повсякчас  панує  захищеність та  повага до її думки.  Їх  повинні забезпечити батьки.  На  жаль, самостійно  маму й тата діти вибрати не можуть.  Непоодиноко батьки  частково або зовсім не приділяють  належної уваги своїм діткам. Тим самим порушують норми чинного законодавства.

Разом із статусом батьківства громадяни набувають  права  й обов’язки, та несуть відповідальність за виховання і розвиток дитини. Вони детально висвітлені в Сімейному кодексі України, Законах України «Про освіту», «Про охорону дитинства». 

•  Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та  виховувати її в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім’ї й родини, свого народу  та Батьківщини.
• Зобов’язані  піклуватись про фізичний, духовний, моральний розвиток та  здоров’я дитини,  забезпечити  їй здобуття  повної загальної середньої освіти та  підготувати до самостійного життя.
• Батьки  також зобов’язані поважати дитину.
• Забороняються будь-які види експлуатації та  фізичні покарання, а також застосування інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

За порушення обов’язків батьківства передбачена  відповідальність.  

Тест для батьків
Більшість батьків свято переконані, що вони гарні батьки. Про своїх дітей одні батьки розповідають стороннім лише хороше, а другі – не соромляться жалітися на них. Стосунки батьків і дітей – вічна проблема, з якою зіштовхується кожне покоління. Чому в одних сім’ях – мир і спокій, а в інших – сварки, крики і скандали? Якими бачать діти своїх батьків? Якими батьками ви насправді є? На ці запитання допоможе відповісти цей тест. Виберіть свої варіанти відповідей на 10 запитань і позначте їх.

1. Чи читаєте ви своїй дитині книжки перед сном?
- систематично – 3;
- інколи – 1;
- ніколи, читає дружина (чоловік, бабуся, дідусь тощо) – 0;
- а навіщо забивати дурницями дитині голову перед сном? – 2.

2. Чи довіряє вам дитина свої таємниці і переживання?
- у хвилини відвертості – так – 3;
- про всі таємниці дізнаюся від сусідів, вихователів (вчителів), знайомих – 4;
- а навіщо мені її таємниці? – 1;
- як мені знадобиться дізнатися, натисну – і все скаже – 2.

3. Скільки часу за день ви спілкуєтесь з дитиною?
- стільки, скільки конче необхідно – 2;
- з ранку до ночі – 4;
- увесь вільний час – 3;
- я не маю часу для спеціального спілкування – 1.
4. Якщо вихователька (вчителька) не задоволена поведінкою чи результатами навчання вашої дитини, що ви зробите?
- дам прочухана, не дозволю дивитися мультики (піти погуляти тощо), примушу визубрити новий матеріал тощо – 2;
- допоможу дитині розібратися в ситуації (зрозуміти складний матеріал) – 3;
- дитина отримала зауваження (погану оцінку) – нічого страшного, наступного разу виправиться – 1;
- влаштую скандал виховательці (вчительці) – 4.
5. Як ваша сім’я проводить літній відпочинок?
- тато – в один бік, мама – в другий, діти – до бабусі (в табір тощо) – 1;
- намагаємося провести відпочинок разом – 3;
- відправляємо дітей до бабусі чи в табір, а самі їдемо відпочивати – 2;
- куди дитина захоче, туди й поїде – 4.
6. Після сварки з дитиною хто першим починає миритися?
- той, хто першим усвідомить свою провину – 3;
- ніхто і ніколи, все налагоджується само собою – 1;
- певна річ, дитина, вона ж наймолодша – 2;
- завжди я, шкода ж дитини! – 4.
7. Чи намагаєтеся ви виконати всі бажання своєї дитини?
- так, стараюся виконати усі – 4;
- так, якщо маю кошти і час – 3;
- бажання – так, примхи – ні – 2;
- це діти мають виконувати бажання дорослих – 1.
8. Як часто ви даєте дитині вказівки, поради, робите зауваження?
- постійно – 2;
- не втручаюсь в життя дитини – 4;
- у разі необхідності – 3;
- давати поради і вчити жити – безнадійна справа, тому я усім раджу цього не робити – 1.
9. Чи здатні ви віддати свою дитину надовго (більше місяця) на виховання державному закладу чи родичам?
- тільки якщо нема іншого виходу – 3;
- так я і роблю – 2;
- ніколи в світі – 4;
- де захоче, там і житиме – 1.
10. Якщо дитина без дозволу взяла гроші і потратила на свої витребеньки, що ви зробите?
- шкуру здеру! – 2;
- поговорю, поясню, чому так не можна робити – 3;
- то й нехай, «все найкраще – дітям!» – 4;
- в моєму домі гроші не валяються абиде – 1.
А тепер підрахуйте суму балів за усі ваші відповіді. Нижче наведені розшифровки отриманих чисел.

Від 10 до 15 балів. Ви – байдужа мати чи батько. Для вас дитина – другорядний продукт вашого життя, досить обтяжливий додаток, щоб не сказати тягар. Ваше життєве кредо: “Хочу пожити для себе!”, і саме на цьому базуються ваші стосунки з дитиною. Оскільки ви живете тільки власним життям, в якому для дитини місяця нема, то ваша байдужість, відповідно, рано чи пізно викличе байдужість до вас з боку дитини. Рік у рік емоційна відстань між вами і дитиною зростатиме і зрештою перетвориться на прірву. Ви не потребуєте і не відчуваєте радості і тепла від спілкування з дитиною. Вас пов’язують лише побут, матеріальні речі. Коли дитина виросте і стане самостійною, порвуться й ці ниточки, тож ви станете не потрібні одне одному навзаєм.

Від 16 до 25 балів. Ви – тиран. Вважаючи себе найголовнішим членом сім’ї, на якому «все тримається», ви вимагаєте від дитини незаперечного послуху і покірності. Для вас існує лише ваша думка, а думка, бажання, проблеми дитини вас не цікавлять, оскільки не є важливими. Ви твердо знаєте, як треба виховувати дитину, і чітко дотримуєтесь своїх правил. Опір дитини вас обурює і доводить до шаленства. Можливо, ваша дитина намагається врятуватись від вас тим, що замикається в собі і мовчки, покірно вислуховує ваші нотації та виконує ваші вимоги. Цілком можливо, що коли „ваша слухняна овечка” виросте, то почне робити все навпаки, тож матимете цілковиту протилежність тому, чого ви навчали довгі роки. А можливо, збереже зовнішню слухняність і намагатиметься триматись від вас якнайдалі…

Від 26 до 34 балів. Ви – справді хороша мати чи батько. Маєте повний контакт з дитиною, знаєте її таємниці, проблеми, радощі й болі. Дитина вважає вас своїм другом, не хоче засмучувати вас своєю поведінкою, а якщо все-таки так стається, то ви швидко знаходите порозуміння, і конфлікт не переростає у хронічні скандали. Ви знаєте свою дитина і можете передбачити її реакцію чи поведінку у певних ситуаціях. Дитина почувається захищеною у сім’ї. У вас справжні близькі стосунки, що не переходять в панібратство, бо ви вмієте зберігати дистанцію і авторитет, бути вимогливим при потребі.

Від 35 до 40 балів. Ви – прислуга своєї дитини. За власним бажанням ви обслуговуєте її не тільки в побутовому сенсі, а й у моральному: дитина крутить вами, як собі хоче, пристосовує вас до своїх потреб і виконання бажань, вважаючи себе пупом землі. Будьте готові до того, що коли вона виросте, то не буде рахуватися з вами. Можливо, ви свідомо приносите себе в жертву, але задумайтесь ще й про таке: плекаючи егоїста, ви виростите нещасну людину, бо рано чи пізно ваша дитина з’ясує, що світ таки не крутиться тільки навколо неї. І хтозна, чи зможе вона з цим примиритися…