Напрямки роботи вчителя – логопеда

1. Діагностичний напрямок

Діагностична робота вчителя-логопеда є складовою частиною комплексного вивчення дитини. Висновки логопедичного обстеження обов'язково співвідносяться з психологічними, лікарськими, педагогічними спостереженнями. Основна мета цього напрямку – прогноз ймовірних труднощів в навчанні, визначення причин мовленнєвих недоліків. 

2. Корекційний напрямок

Корекційна направленість роботи вчителя-логопеда являє собою систему корекційного впливу на мовну та навчально-пізнавальну діяльність дитини із мовленнєвими вадами. У залежності від структури мовленнєвого дефекта та ступеню його прояву будується змістовний напрямок корекційної роботи. Основною формою організації логопедичної роботи є групові й індивідуальні заняття.

На цьому етапі слід визначити основні напрямки корекційної роботи:

· усунення різноманітних порушень мовлення та сприяння подоланню обумовленої ними неуспішності з навчання грамоти;

· формування різнобічних уявлень про предмети і явища навколишньої дійсності, збагачення словника, розвиток зв'язного мовлення;

· формування необхідних для засвоєння програмного матеріалу з навчання грамоти вмінь і навичок;

· запобігання вторинних порушень (при читанні та на письмі) та формування просторово-строкових відносин.

3. Аналітичний напрямок.

Аналітичний напрямок передбачає аналіз впливу корекційної роботи на мовленнєвий розвиток логопата, та його оцінку, забезпечення взаємодії між фахівцями.

4.Консультативно-просвітницький та превентивний напрямок.

Консультативно-просвітницький напрямок роботи вчителя-логопеда проводиться для надання допомоги батькам, вчителям і адміністрації садочків з питань усунення існуючих мовленнєвих недоліків учнів-логопатів та попередження вторинних порушень (читання та письма), які заважають учню повноцінно опанувати учбовим матеріалом в межах дошкільної програми навчання.

Задачі зазначеного напрямку:

· профілактика вторинних та третинних порушень в розвитку дитини;

· попередження перевантажень учнів;

· підвищення професійної компетентності педагогів з питаннь навчання дітей з відхиленнями у розвитку;

· надання професійної допомоги батькам та учням в вирішенні існуючих проблем;

· залучення педагогів і батьків в процес корекції вад звуковимови.

5.Організаційно-методичний напрямок.

Цей аспект діяльності вчителя-логопеда складається з підготовки та участі в міських ПМПК, шкільних педагогічних комісіях, методичних об'єднаннях, педагогічних нарадах, оформленні документації.

ВІКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

Перший рік життя

1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гудіння, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звуки дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Другий рік життя

Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети, вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя

Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя

Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя

Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”).

Шостий рік життя

До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені (паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відзначатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

КОЛИ СЛІД ЗВЕРНУТИСЬ ДО ЛОГОПЕДА

Всі прекрасно знають про те, що деякі діти починають ходити і говорити раніше, ніж інші, і це нікого не хвилює, а медицина це вважає нормальним явищем .У зворотному випадку, якщо по досягненню дворічного віку дитині важко розмовляти, або він не розуміє розмови, або ковтає звуки, або додає інші – це ознака порушення розвитку або захворювання. В цей момент треба без зволікання звернутися до фахівця в області логопедії для необхідної терапії. Логопед зможе визначити, чи йде мова про затримку в розвитку дитини або існують розлади, які вимагають спеціалізованої допомоги. Логопедія – це дисципліна, яка охоплює вивчення, профілактику, діагностику, контроль та лікування розладів мови і спілкування. Розлади мовлення можуть бути різними і їх багато. Причини порушення мови можуть бути найрізноманітнішими: втрата слуху, неврологічні порушення, пошкодження головного мозку, розумова відсталість, анатомічні дефекти губ, неба, ротової порожнини, перевантаження голосових зв'язок тощо . Встановити наявність порушень мови потрібно якомога раніше. Це дозволити провести ранню діагностику причин, що обов'язково позитивно позначиться на можливості його одужання і корекції мовлення.

Підставою для відвідування логопеда є неправильна вимова звуків.

Свистячі: С,З,Ц – малюк повинен чітко вимовляти до кінця 3 р. життя.

Шиплячі і сонорні : Ш,Ч,Ж,Л,Р, до кінця 5 р. життя.

Якщо ви помітили помилки і вас тривожить мова вашої дитини зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно, чим довше малюк буде картавити і шепелявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова, тим важче буде в майбутньому виправити дефект.

Корисні поради логопеда

Діти – це наша радість, щастя й надія, це наше майбутнє. Кожен із нас мріє виростити свою дитину здоровою, інтелектуально розвиненою, виховати цікавого співрозмовника з багатим словниковим запасом і чітким правильним мовленням.

Мовленнєві недоліки обростають різноманітними психологічними вадами і з великими труднощами переборюються у наступні роки.

Вчасне невиправлення мовленнєвих вад призводить до порушення та затримки загального розвитку дитини. Тому логопеди завжди попереджають батьків та застерігають їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.

В Україні поширена система логопедичної допомоги дітям дошкільного віку. У зв’язку із збільшенням кількості дітей, які потребують ранньої логопедичної допомоги.У нашому дошкільному навчальному закладі на базі груп компенсуючого типу для дітей з порушенням опорно – рухового апарату створено логопедичну групу. Головна мета корекційного навчання – виховання у дітей правильного, чіткого, виразного мовлення з урахуванням лексичної та граматичної будови мовлення.

В цій групі все налаштоване на розвиток мовлення. Логопедична група – це колективний вплив на дитину з боку учителя-логопеда, вихователів, психолога, музичного керівника, інструктора з фізичного виховання, медичної сестри. Всі заняття проводяться в ігровій формі. Дитина навіть не помітить, що навчається. В логопедичній групі проводиться спеціально

організоване навчання і виховання за планом, який охоплює всі напрямки корекційної роботи з дошкільнятами.

В логопедичну групу приймаються діти з 4-річного віку. До цієї групи можуть бути зараховані дошкільнята в тому випадку, коли у них, окрім порушення фонетичного боку мовлення, є відхилення у формуванні лексико-граматичних компонентів мови. Термін перебування від 1-го до 2-х років залежно від часу зарахування і від складності мовного дефекту.

Режим дня й сітка занять логопеда й вихователя будується з урахуванням вікових, мовних й індивідуальних особливостей дітей, а також розв’язуваних у процесі навчання й виховання корекційних завдань.

Нормативна наповнюваність логопедичної групи – 10-12 дітей. Учитель-логопед працює з дітьми щодня чотири академічні години.

Логопедичні заняття є основною формою корекційного навчання, на яких систематично здійснюється розвиток всіх компонентів мовлення й підготовка дітей до шкільного навчання.

Якщо ви сумніваєтесь, чи у вашої дитини правильно і вчасно формується мовлення, обов’язково проконсультуйтесь з логопедом. Навіть як вашій дитині і запропонують відвідувати логопедичну групу, не хвилюйтесь, що ваша дитина „якась не така” . У садочку з вашою дитиною працюватиме логопед, використовуючи спеціальні корекційно – розвивальні програми, що дозволить виправити чи значно зменшити мовленнєвий дефект. Не варто хвилюватись і з приводу того, що дитина буде знаходитись в колективі дітей, які теж щось не вимовляють правильно. В логопедичній групі все так влаштовано для заохочення дітей, що вони починають виправляти не тільки себе, а й один одного.

Отже, коли і кому потрібно йти до логопеда? Два дуже важливих питання, на які дуже легко відповісти. Я раджу звернутися до фахівця в будь-якому разі, щойно вашій дитині виповниться чотири роки. Можливо, вам порадять прийти через рік, може, потрібно буде виконувати якісь вправи – цього не варто боятися. Краще зайвий раз переконатися, що все гаразд, ніж через два роки дізнатися, що у дитини серйозні проблеми з мовленням.

ПОРАДИ ТУРБОТЛИВИМ БАТЬКАМ

Для того, щоб попередити різноманітні недоліки у звуковикові необхідна велика профілактична робота з боку дорослих, які оточують дитину в сім'ї, в ДНЗ.

1. Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним, плавним, правильним і чітким.
2. Звертайте увагу на те, щоб дитина говорила, достатньо широко відкриваючи рот, не поспішаючи і не дуже голосно.
3. Не допускайте прискореного мовлення дітей. Таке мовлення нерідко свідчить про підвищену збудженість, слабкість нервової системи.
4. Застерігайте малюків від психічних і фізичних травм, бурхливих проявів гніву і радощів, від перебування серед нервових дітей.
5. Не вимагайте промовляти складні фрази, незнайомі і незрозумілі слова, завчати дуже багато віршів, складних за змістом та формою.
6. Частіше читайте дитині, просіть переказувати прочитане, вивчайте з нею вірші, розмовляйте і виправляйте, коли дитина говорить неправильно.
7. Не навантажуйте дітей зайвими враженнями, які викликають у них емоційне перенапруження.
8. Не розповідайте дитині перед сном страшних казок, хвилюючих історій, не залишайте дитину одну, коли вона боїться.

Логопед радить:

 Шановні батьки!

Мовна функція є однією з важливих психічних функцій людини. До 7 років в дитини має бути сформована мовна готовність до навчання в школі:

*малюк повинен уміти правильно і чітко виголошувати слова і всі звуки рідної мови, говорити досить гучно в помірному темпі;

*дитина повинна володіти звуковим аналізом слова та чітко визначати місце звука в слові;

*малюк повинен правильно будувати речення різної конструкції, погоджувати слова в роді,числі і відмінку;

*дитина повинна логічно, послідовно, виразно, досить повно і точно передавати зміст знайомих казок, самостійно складати розповіді по сюжетних картинках, просліджуючи послідовність подій і уловлюючи причинно-наслідкові зв’язки;

*словниковий запас дитини,що вступає до школи повинен складати не менше 2000 слів, причому в ньому мають бути присутніми всі основні частини мови: іменники, прикметни-     ки, дієслова, числівники, займенники, прийменники, частки, вигуки.

Це найголовніше на що слід звернути увагу. І дуже важливо навчити малюка правильно говорити, терпляче добиватися від нього правильної вимови.

Мова дорослих - взірець для наслідування

Мова дорослих - приклад для дітей.
Яскрава, виразна мова дорослих привертає увагу дітей, полегшує розуміння її і запам'ятовування. 
Суха, монотонна мова не повинна бути зразком для наслідування. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності. 
Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосна, криклива мова викликає у дошкільнят байдуже ставлення до її змісту, роздратова­ність у поведінці. Дитина намагається відповісти батькам таким же тоном і це надає мові відтінок грубості.

Не розмовляйте з дітьми швидким темпом, оскільки стежити за такою мовою бать­ків дітям важко, вони відволікаються, стомлюються слухати, так ви­ховується неуважність до слова. 
  
Мова батьків має бути орфографічне і граматично правильною, ви­мова звуків повинна чіткою. Дитина швидше навчиться говорити правильно, коли чутиме навколо себе правильну, літературну мову.

Батьки мають  берегти слух дитини, стежити за станом слухового органу. Не можна говорити над самим вухом дитини.  Знижує слухову увагу дитини постійний шум у кімнаті, голосне звучання телевізору, голосні розмови дорослих. Першою озна­кою зниженого слуху є відсутність реакції дитини на мову людей, що її оточують. Батьки повинні постійно піклуватися про збереження слуху дитини, розвивати слухову увагу, спостережливість.

МОВА - невичерпне джерело розумового розвитку дитини,скарбни­ця всіх знань. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її почуття, спри­ймання, збагачуються знання про оточуючий світ.
Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвит­ку її мови, належить сім’ї.

Батьки ні в якому разі не повинні залишатися байдужими до мов­них недоліків своїх дітей. Недостатньо розви­нена мова, бідність словникового запасу, проблеми у вимові звуків, негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини.

 

Причини мовних порушень

  -порушення слуху
- порушення будови мовного апарату (неправильний прикус,  

укорочення під'язикової вуздечки, несформованість зубного ряду, високе чи низьке піднебіння і т.д.);
- невірне мовлення оточуючих людей;
- вплив соціальних факторів (обмежене спілкування з дитиною).
Неправильне мовлення дорослих призводить до наслідування їхнього мовлення дітьми, яке вони сприймають як зразок.  Це одна із поширених причин формування неправильної вимови у дітей. Дорослим слід пам'ятати про те, що регулярне спілкування з дитиною є необхідною умовою для розвитку мовлення, мислення, особистості та загального розвитку взагалі.